30 вересня - Всеукраїнський день
бібліотек.
Цього року було що розповісти читачам на вересневих зустрічах у БІЦ.
Інформаційний стенд "Час читати" закликав всіх познайомитися з історією "Книгоманії " в гімназії, переглянути світлини про відвідини фестивалю дитячого читання у Львові.
Нам тут комфортно і зручно.
Читайте! Читайте як ми, читайте краще нас, читайте більше, ніж ми !!!
вересень 2014 року
Книгині шкільних бібліотек
Кожен, хто працює сьогодні у бібліотеці – творча особистість, так би
мовити, «інтелігент у квадраті» , оскільки одночасно виконує декілька ролей
: бібліотекаря і педагога ,
психолога та інформаційного спеціаліста , а найважливіша його місія – бути
чарівником , котрий у світі книг живе та залучає своїх читачів до таємниці
слова , ріднить їх із книгою.
Із архіва методичного об’єднання шкільних бібліотекарів Оріхівського району
Запорізької області ( січень 2013 року )
Ми завжди поряд з читачами
На фото: в обласній дитячій бібліотеці « Юний
читач» на конкурсі
«Книжковий світ дитинства» ( березень 2014 року) шкільні
бібліотекарі:
Білодід Любов Іванівна – Оріхівська гімназія №1 «Сузір’я»
Оберемок Ольга Михайлівна – Малотокмачанська ЗОШ І- ІІІ ступенів
Селезньова Юлія Петрівна –Оріхівська ЗОШ І- ІІІ ступенів №3
«…Я жити завтрашнім учусь»
Пізніше в них з’явилися молодші колеги, які стали такими
ж незамінними методичними порадниками: газети «Шкільна бібліотека+», «Шкільний
бібліотекар», журнали «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», «Світ дитячих
бібліотек», інноваційний проект «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ- інфо».
«…Я жити завтрашнім учусь»
(З досвіду
самоосвіти шкільного бібліотекаря)
Історія бібліотеки Оріхівської гімназії №1 «Сузір’я»
Запорізької області бере початок з далекого 1947 року. За період становлення,
розвитку, змін та реорганізацій в ній працювало лише два бібліотекаря. З 1947
по 1980 роки завідувачем була Капліна Олександра Степанівна, а з 1980 і по
сьогодення – я, Білодід Любов Іванівна.
«Вік живи - вік учись» - це не лише народна мудрість.
Доповнюючи її, я взяла собі професійне кредо «По дню вчорашньому не каюсь, а
жити завтрашнім учусь». І учусь щодня. Маю у фонді архівні видання журналу «Библиотекарь»
з 1954 по 1992 р.р. Кожна сторінка цих часописів знайомить з історією
бібліотечної справи, яка завжди була і є, на перший погляд, не помітною, але
дуже потрібною суспільству.
На початку ХХІ століття наш фонд періодичних видань зріс
з 12 назв до 72! Успішно вперше проведена у 1998 році акція «Родина шкільній
бібліотеці» нині вже стала щорічною і традиційною. Пам’ятаю, з якою гордістю
одержувала пошту, де поряд з «Освітою України», «Рідною школою» був журнал «Шкільна
бібліотека» - перше професійне видання для ШКІЛЬНИХ бібліотекарів! Він зачитувався
класними керівниками, працівниками масових бібліотек, колегами з сільських шкіл
(не всі мали змогу виписувати) і батьками, які допомагали у проведенні
позакласних заходів.
Сьогодні можу впевнено сказати, що ці перші журнали працювали
на авторитет шкільної бібліотеки в суспільстві. Вони були не зовсім досконалі,
бо не мали, навіть «Змісту», але вони були ПЕРШІ… А як приємно було бачити на цих
сторінках статті про роботу бібліотеки нашого навчального закладу, сценарії
виховних заходів, які ми проводили, бо з ними тепер могли ознайомитися читачі
України.
І ось переді мною новенький квітневий номер 2014 року.
Скільки цікавої інформації! Так і хочеться голосно повторювати: «Читай –
пізнавай, вчись – не лінись».
Комментариев нет:
Отправить комментарий